Підходи до вивчення англійської - Школа Англійської

Підходи до вивчення англійської

Матеріал доступний у вигляді статті чи відео

Матеріал у цій статті взято з лекцій університету Аризони. Звичайно, я не можу дати все, але спробую розповісти загалом. У цій статті ми розглянемо такі підходи:

  • Grammar – Translation Approach
  • Direct Approach
  • Normal Reading Approach
  • Audio-Lingual Approach
  • Affective-Humanistic Approach
  • Comprehensive Approach.
  • Communicative Approach.

Мені не подобається давати прямий переклад цих підходів, тому що у нас вони не зовсім так поділяються. Повторюся, це матеріал з університету Аризони.

Почнемо з найстарішого підходу.

Grammar – Translation Approach

Основний його зміст – це переклад з мови оригіналу на іншу. Він був доступний лише багатим людям, оскільки в них були гроші на книги та освіту. Але виявилося, що таким методом практично неможливо освоїти розмовну мову. Ти володієш великою кількістю слів теоретично, але на практиці твій запас дуже вузький.

У школах він застосовувався раніше як основний, навіть ще 20 років тому. Тому мені, наприклад, значно легше перекладати з англійської на українську. Я просто розумію все, що кажуть, не перекладаючи, образами. А ось з української на англійську вже складніше.

Але останнім часом, уже років чотири як, мої учні кажуть, що їм легше перекладати з української на англійську. Що говорить все ж таки про зміну підходів до англійської в школах.

Від цього підходу в нас залишилися такі вправи, як вставити пропущене слово, підібрати синонім, написати твір. Бо спочатку ми його пишемо все ж таки рідною мовою, а потім уже перекладаємо.

Далі з’явився Direct Approach (Прямий підхід)

Він був доступний усім і дозволяв припускатися помилок. Його націленість була не на граматику, а на розпізнавання мови на слух та говоріння. Тобто теорію треба було вивести з практики, ніби у зворотну.

Вчитель давав багато прикладів, що стосуються одного правила, а учень мав і помітити та зрозуміти чому саме так. До цього підходу належать також побудова діалогів, сценок, опис картинок та інших візуалів.

До речі, ти помітив, як підхід змістився з граматики на говоріння? Це буде ще неодноразово. Таке відчуття, що кожного разу думали, що щось не дуже, треба піти з іншого боку. А потім забували та знову поверталися.

Давай далі. Потім був підхід Normal Reading.

Щось пов’язане із читанням, так? Там розрізняли читання для обсягу, як кажуть, і кероване читання. Друге те, що в нас зустрічається практично у всіх адаптованих книгах. Завдання до читання, завдання під час та після читання. І від цього підходу педагогіка отримала чудову техніку, якою я навчаю кожного учня skimming and scanning. Дуже допомагає на всіх іспитах:

Взагалі, спочатку необхідно прочитати питання до завдання. Адже тобі потрібний не абсолютно весь зміст тексту, а лише відповісти на запитання. Потім переходимо до Skimming. Це коли ви переглядаєте інформацію з метою зрозуміти загальний зміст, вловити структуру та отримати можливість орієнтуватися в інформації. Ви подивилися і тепер знаєте, що і де шукати. І переходьте до scanning – читання з метою знаходження певної інформації у тексті. Виділяєте ключові слова та формулюєте відповіді на запитання.

Далі з’явився Audio-Lingual Approach

Його розробили для солдатів, яким потрібно було швидко освоїти мову чужої країни. Вони вчили фрази та речення на слух, постійно повторюючи за вчителем та замінюючи якісь його частини.

Зараз я використовую цей метод для того, щоб запам’ятати куди ж вставляти такі слова як often, always, seldom, never і так далі.

Формуємо звичку механічним процесом. Помітили, знову пішли від граматики, так?

Далі з’явився Affective-Humanistic Approach. Його метою було прибрати бар’єри, щоб учні почувалися комфортно. Нині такі методи використовують у дитячих садках та молодших класах. Діти переодягаються у костюми, розповідають історії та вірші, грають в ігри. Це дозволяє учням не боятися зробити помилку

Так само використовуються техніки імітації та повторення, вибудовування асоціацій. Техніка “Ехо”, яку я активно використовую, також ґрунтується на цьому підході.

Передостаннім підходом є Comprehensive Approach. Він дуже схожий на прямий підхід. Використовуються різні візуали, шматочки язика, зараз так популярні chunks of language (шматочки мови, фрази) і total physical response. Коли слова доповнюються фізичними діями. Це корисно, особливо для дітей. Допомагає їм отримати впевненість у тому, щоб розмовляти. З цього підходу я активно використовую Role reversal. Обмін ролями. Коли учень стає учителем. За великим рахунком, батько на моїх курсах завжди йде по Role Reversal. Це ж він учитель, а не я. І іноді він може віддавати цю роль учневі. Так матеріал запам’ятовується і веселіше, і ефективніше. Є окреме відео з цієї теми «Поговоримо про техніку «Обмін ролями»

І останній підхід – Communicative. У ньому безліч технік та методик. Його відмінна риса – це використання тільки target language (мова, що вивчається) і authentic materials (матеріали, створений носіями). Він створений, щоб допомогти людям любити інші культури, спілкуватися, поєднувати та створювати можливості.

Це різні словесні ігри, вправи з пропущеною інформацією, вправи зигзаги, обігравання ролей тощо.

Цей підхід зараз найбільш популярний у наших школах та курсах. Але, як я вже говорила, він повинен бути адаптований для україномовних людей і зайнялися цим тільки зовсім недавно і мало хто. Можна прочитати на сайті.

Не можна сказати, що один із них ефективний, а решта ні. Кожен із них максимально ефективний на різних стадіях. Як не крути, але у них усіх є плюси та мінуси, тому, як би привабливий не виглядав комунікативний підхід, я б сказала, що на різних етапах вивчення потрібен різний підхід. І навіть не за віком, а за рівнем підготовки. Їх потрібно комбінувати й переплітати, щоб складалася мозаїка мови. Щоб дивитися на англійську, як на предмет. З усіх боків. Взяти його в облогу, так би мовити.

Насамкінець ще раз повторюся. Матеріал, який я тут озвучувала, було взято з лекції університету Аризони. Він відрізняється від матеріалу, який викладають тут і можна знайти на просторах інтернету. Я вважаю, що доречніше оперувати їх матеріалом, коли йдеться про вивчення англійської, а не нашим.

Якщо є якісь питання, пишіть у соцмережі, підписуєтеся на канал. Якщо хочете вивчити англійську, дешево, ефективно та швидко (4 блоки по 9 місяців – це швидко. Або 4 блоки по 3,5 місяці під час війни), без брехні, як обіцяють у рекламі, то чекаю на вас на уроках!