Ця стаття написана для тих, хто хоче дізнатися більше про автора всіх статей на сайті та самої школи. Я не вважаю це важливим, але в епоху розвитку особистого бренду, ця інформація має бути десь і нехай краще буде тут. Це мій досвід вивчення англійської мови.
Мене звуть Марія і я вивчила англійську в Америці. Якби це було правдою, то більшість, читаючи це речення, відразу б одразу передумала її вчити. Адже якщо його можна вивчити тільки в середовищі, а у більшості такої можливості немає, то навіщо навіть думати про це?
Звичайно, я відточила його у середовищі. Але я вивчила його тут, як і всі, починаючи вчити ще з дитинства. Я б до Америки без відмінної англійської та не потрапила б.
Займатися англійською я починала ще у 2 чи 3 роки. Батьки не пам’ятають точно, але разом із російською, паралельно. (До речі я з Харкова. Вставила ці речення вже після початку війни. Тому перепрошую одразу за недосконалу українську. Тут ми розмовляємо харківською усі.) До школи я вже читала, розповідала вірші та будувала речення. Потім було 10 років дуже дивного вивчення мови. Так, я навчалася у спеціалізованій школі, в якій до 11 класу ми мали близько 5 видів англійської. Але мені це особливо не допомагало.
Ті проблеми, які є у всіх, були й в мене. Повернувшись з Америки, я усвідомила, що нас неправильно, докорінно неправильно, навчають англійської. Чи складно вивчати англійську неправильно – так. Навіщо вчити неправильно?… Може для того, щоб попит був завжди… Не стверджуватиму, але у статті “Як НЕ треба вчити англійську” є багато цікавого з цього приводу.
Але повернемося до часів до Америки. Кілька років я вчила мову за піснями. Інтернету тоді ще не було і вчити за піснями виглядало таким чином: пишеш на слух, що зрозуміло, збираєш друзів, які теж слухають ці пісні, і намагаєтеся разом почути, що пропустили. Збираєш текст як мозаїку. Величезна кількість прогалин нас не бентежила, якісь фрази вчилися.
Читати мені подобалося найбільше. Адаптованих книг я прочитала набагато більше, ніж було потрібно у школі. Але з ними була проблема. Оскільки розуміти зміст безліч невідомих слів мені не заважало, вони взагалі не хотіли залазити в голову. Тому це була скоріше як розвага.
Потім, у 9-му класі мені розповіли про програму FLEX (Програма обміну майбутніми лідерами), коли учні 9-10 класів їдуть на рік жити в Америку, навчатися у школі та жити у названій сім’ї. І вирішила. Я їду.
Щоправда, треба було ще пройти 3 відбіркові тури, оскільки конкурс величезний. Але мене це не налякало, бо сусідкою мого хрещеного була дівчинка, яка тільки-но повернулася додому саме з цієї програми. Вона стала моїм репетитором.
Ми займалися з нею годину раз на тиждень. Здебільшого вся робота робилася мною вдома, а з нею ми розбирали складну граматику, перевіряли мою роботу. Вона робила багато роздруківок і давала аудіювання. Готувалися ми за книгою TOEFL (іспит для дорослих). Там була неймовірна кількість нових слів, просто неймовірна. Вона підкреслювала ті, які мені потрібно знати. А ті, що зустрічаються рідко в житті, я не вчила. У мене не вистачило б просто часу.
Відразу скажу, що коли я повернулася і відкрила цю книгу, то я її спокійно читала. Абсолютно всі слова мені були відомі, але здебільшого вони дійсно рідко використовуються.
Ця дівчина, до речі, теж Маша, дала мені чудове розуміння філософії проєкту FLEX. Те, до чого мені треба було готуватися, окрім англійської. Звичайно, там йде психологічний відбір, щоб дитина впоралася з перебуванням у чужій країні так довго без батьків. Та й без зв’язку. Тоді ще скайпу, як і інтернету, в кожному будинку не було.
І я пройшла. Написала купу есе, зібрала документи та характеристики та поїхала в нікуди. Бо названої сім’ї у мене там ще не було. Але напередодні мого прильоту її знайшли.
Це звичайно був неймовірний досвід. Щоб його описати, потрібно сторінок 300… І те, що мене ніхто спочатку не розумів, я писала на аркуші. А вже за 3 місяці мені не вірили, що я не американка. Про те, які проблеми виникли в першій сім’ї і як я вдало переїхала в сім’ю своєї кращої подруги. Як вони відпочивають неподалік алігаторів, скільки машин ми з сестрою змінили за рік і про їхню їжу (далеко не у всіх сім’ях знають як виглядає картопля чи капуста). Про баптистську церкву, волонтерство та односторонні коридори у школах. Про надзвичайно усміхнених і відкритих людей скрізь. Відсутність яких потім дуже напружує тут. Які таланти відкриваються на тлі стресу і про те, що правильно говорять моряки, що другий місяць у морі найскладніший.
Загалом це було чудово та складно. І це змінило моє життя назавжди. Коли ти в 15 років розумієш, на що ти здатний, що ти вже пережив, більше нічого в житті тебе не лякає. Коли я повернулася, то думала, говорила і бачила сни англійською. Постійно на нього перемикалася, але вирішила, що для мене це пройдений етап. І хочу я скласти в житті ще більшу мозаїку і зрозуміти, як улаштований світ. Тому перша вища у мене за спеціальністю “Молекулярна біологія та біотехнологія”.
До речі, карти пам’яті, за якими я вчила англійську та навчаю користуватися ними на своїх курсах, просто неймовірно мені допомогли відмінно закінчити університет. Я їх робила на альбомних аркушах і викладачі залишали їх у себе, щоби переробити й вже по ним краще структурувати лекції.
Ще в університеті я зрозуміла наскільки погано у нас знають англійську. Я допомагала своїм однокурсникам, перекладала статті. Вже підробляла перекладами, проводила заняття з офіціантами перед ЄВРО 2012 та давала приватні уроки знайомим.
Коли я прийшла до репетиторства, спочатку як до хобі, я взяла підручники та зрозуміла, що мені абсолютно не подобається їхня форма подачі. Перші роки я розробляла свої таблиці, свої методи та техніки. Мені не подобалася логіка. Вона не повинна сходитися, якщо її викладають так. Це я й виправляла.
З роками я вдосконалювала їх. Сама писала вправи, асоціації. Будувала карти пам’яті та підбирала автентичні матеріали. Все це було добре, але профільної освіти ще не було. Тоді я вирішила його отримати. Але здобути не тут, а в Америці. Адже якщо є така можливість, то навіщо відмовлятися від неї?
Так я отримала диплом університету Аризони, статус носія та право викладання у всьому світі. Особливо багато нового звідти не винесла. Вони просто зодягли все те, що я і так вже нажила досвідом, у професійні слова. Але їхню методику перевірки домашніх завдань я вирішила використовувати у своєму курсі, адаптувавши її для рівнів. Це кардинально відрізняється від того, до чого ми звикли.
Після цього я створила курс “Самонавчання”. Паралельно із ним я розробила інноваційну школу для дітей. Це курс у якому Дитина займається у парі зі своїм батьком за моїми уроками. Вони можуть змінюватися ролями, перевіряти один одного, виправляти помилки та навчатися, навчаючи іншого. Нині це другий курс у моїй школі. І я вирішила знову міняти професію.
У процесі створення школи я зіткнулася з величезною кількістю технічних та маркетингових проблем, які вирішувала сама. Мені дуже подобається вчитися новому і це також велика і пов’язана один з одним мозаїка. Через те, що будь-яка школа вимагає величезну кількість фахівців, не пов’язаних із самими уроками, але яким потрібно платити зарплату, переді мною стала мета – не збільшувати вартість курсів, оплачуючи їхні послуги, а вбити двох зайців відразу. Освоїти самі ці професії та залишити приємну ціну за підписку на курси.
Тому зараз окрім спілкування з клієнтами та приватних уроків, я займаюся розвитком школи. І закликаю насамперед батьків займатися з дітьми. Мене навчили вчитися в дуже ранньому віці та будь-які завдання та цілі тепер для мене насамперед цікаві та можливі. Є величезний позитивний досвід вирішення завдань, що у світі, що постійно змінюється, критично важливо.
Я закликаю всіх інших вивчати англійську, щоб мати більше можливостей. Щоб вчитися закордоном, як мінімум. Наразі online курси багатьох гідних західних університетів доступні за невеликі гроші. Але англійською. Так я проходила курси “Молекулярної кухні” в Оксфорді та безкоштовно навчалася у Фінляндії.
Я хотіла зробити англійську доступною всім, тому що англійська – це сходинка до досягнення інших цілей. Ви не повинні переплачувати за час людей, яких залучили, щоб залучити вас до курсів. А, якщо ти не можеш знайти мотивацію, щоб вивчати англійську, прочитай цю статтю Мотивація вивчати англійську і не тільки.
Щоб подивитися перший урок, програму курсу, відгуки та багато іншого, заходь у чат-бот з головної сторінки!